• каліми

    1. (історичне) Назва одного з племен або родів у складі литовського народу, що мешкало в Середній Литві.

    2. (географічне) Історична область в Середній Литві, де проживало однойменне плем’я.

  • достоїнство

    1. Внутрішня моральна цінність людини, що проявляється у повазі до себе, власній честі, високих моральних якостях, стійкості духу та відповідній поведінці.

    2. Відповідність якостей, заслуг чи становища людини повазі, визнанню; почуття власної гідності, що вимагає від інших належного ставлення.

    3. (заст. або книжн.) Високе службове, суспільне чи титульне становище; звання, сан.

    4. (перен., перев. мн.) Позитивна якість, перевага когось або чогось; цінна властивість.

  • калімба

    1. Африканський музичний інструмент, що належить до групи ідіофонів, у вигляді дерев’яної основи з металевими або бамбуковими пластинами-язичками різної довжини, які вщипують пальцями для отримання звуку; відомий також під назвами «мбира», «санза» або «ручна фортепіана».

    2. Рідкісне прізвище українського або польського походження.

  • достоювання

    1. (спорт.) Додатковий період гри, який призначається для визначення переможця, якщо основний час матчу закінчився внічию.

    2. (перен.) Тривале, напружене очікування чогось або перебування в стані невизначеності до настання певної події чи прийняття рішення.

  • каліматії

    Каліматії — власна назва села в Україні, розташованого в Білгород-Дністровському районі Одеської області.

  • достопам’ятність

    1. Місце, споруда, предмет або явище, що має історичну, культурну, художню або наукову цінність і зберігається як пам’ятка минулого.

    2. Видатна, важлива подія або факт, що заслуговує на те, щоб його запам’ятали; пам’ятна подія.

  • калімантанський

    1. Який стосується острова Калімантан (Борнео) — найбільшого острова Малайського архіпелагу, територіально поділеного між Індонезією, Малайзією та Брунеєм.

    2. Який походить з Калімантану, характерний для нього або мешкає на ньому (про тварин, рослини, природні явища, населення тощо).

  • достойність

    1. Внутрішня моральна цінність, чесність, принциповість і почуття власної гідності людини, що виявляються у її поведінці, вчинках та ставленні до себе та оточуючих.

    2. Відповідність певним високим вимогам, стандартам; наявність позитивних якостей, що заслуговують на повагу.

    3. (заст.) Високе становище, звання, ранг або пов’язані з ними почесті та повага.

  • калімагнезія

    Калімагнезія — мінеральне добриво, що містить калій та магній у вигляді сульфатів, застосовується в сільському господарстві для підвищення родючості ґрунтів та живлення рослин.

    Калімагнезія — природна подвійна сіль (сульфат калію-магнію), що видобувається з мінералів (наприклад, каїніту, лангбейніту) і використовується переважно як калійно-магнієве добриво.

  • достойник

    1. Людина, яка своїми чеснотами, заслугами або поведінкою заслуговує на повагу, визнання; гідний, шанований чоловік.

    2. У церковному вжитку: священнослужитель або чернець, який відзначається особливою благочестям і гідністю; також титул у деяких православних церквах.

    3. (заст.) Особа, яка має високий соціальний статус або звання; сановник, вельможа.