1. Внутрішня моральна цінність людини, що проявляється у повазі до себе, власній честі, високих моральних якостях, стійкості духу та відповідній поведінці.
2. Відповідність якостей, заслуг чи становища людини повазі, визнанню; почуття власної гідності, що вимагає від інших належного ставлення.
3. (заст. або книжн.) Високе службове, суспільне чи титульне становище; звання, сан.
4. (перен., перев. мн.) Позитивна якість, перевага когось або чогось; цінна властивість.