достача

[dostɑt͡ʃɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Логістика) –

    Дія за значенням дієслова достачати; надання, постачання чого-небудь у потрібній кількості.

  2. (Лінгвістика) –

    Те саме, що достаток (у значенні великої кількості, надлишку чого-небудь).

  3. (Лінгвістика) –

    Застаріле та діалектне: те саме, що доставання (дія за значенням дієслів достати або доставати).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. достача, р. достачі, д. достачі, з. достачу, о. достачею, м. достачі, к. достаче

Більше записів