достача
[[dostɑt͡ʃɑ]]Тлумачення
-
(Логістика) –
1. Дія за значенням дієслова достачати; надання, постачання чого-небудь у потрібній кількості.
-
(Лінгвістика) –
2. Те саме, що достаток (у значенні великої кількості, надлишку чого-небудь).
-
(Лінгвістика) –
3. Застаріле та діалектне: те саме, що доставання (дія за значенням дієслів достати або доставати).
Дієвідмінювання
| Н. | достача |
| Р. | достачі |
| Д. | достачі |
| З. | достачу |
| О. | достачею |
| М. | достачі |
| К. | достаче |