достачання

[dostɑt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Логістика) –

    (дія за значенням дієслова достачати) Забезпечення чого-небудь у потрібній кількості, постачання, снабження.

  2. (Лінгвістика) –

    (дія за значенням дієслова достачати) Ділання, щоб щось стало доступним, можливим для отримання або використання; набуття, здобуття чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. достачання, р. достачання, д. достачанню, з. достачання, о. достачанням, м. достачанні, к. достачання

Більше записів