Значення
- (Соціологія) –
Стан, коли є все необхідне для життя; матеріальний добробут, забезпеченість.
- (Лінгвістика) –
Велика кількість, надлишок чогось; багатство, розкіш.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. достаток, р. достатку, д. достаткові, з. достаток, о. достатком, м. достаткові, к. достатку