1. Стан, коли є все необхідне для життя; матеріальний добробут, забезпеченість.
2. Велика кількість, надлишок чогось; багатство, розкіш.
достаток
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
О, сколь великим весельем довольствуются знатные и достаток имѣющіе в свѣтѣ персоны! В их-το домах радостью и удоволствіем растворенной дух живет.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |