Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або якість, що характеризує майстерне, витончене та художньо оформлене письмо; точність і чистота ліній у написанні букв.
- (Мистецтво) –
Художня виразність та графічна досконалість ліній, штрихів або форм, властива не лише письму, а й іншим видам образотворчого мистецтва (наприклад, малюнку, гравюрі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. каліграфічність, р. каліграфічності, д. каліграфічності, з. каліграфічність, о. каліграфічністю, м. каліграфічності, к. каліграфічносте