Значення
-
Майно, гроші, матеріальні цінності; достаток, багатство.
-
(у множині) Заощаджені кошти, капітал.
-
(застаріле) Стан, положення в суспільстві; чин, звання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. статок, р. статку, д. статкові, з. статок, о. статком, м. статкові, к. статку
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘статок’ походить від праслов’янського *statъkъ, що означало ‘майно’ і було пов’язане з дієсловом *stati — ‘стати, вистачити’. Спочатку воно позначало достаток, майно, власність, а згодом набуло значень ‘худоба’, ‘витрати’, ‘потреби’, ‘заможність’, ‘порядок’ тощо. У сучасній українській мові це слово вживається рідко, але його похідні, як-от ‘статки’ (доходи, добро) та ‘статковий’ (заможний), збереглися в діалектах та історичних текстах.