1. Стан, коли людина, сім’я або група людей мають достатньо матеріальних коштів, майна для безбідного, достатнього життя; добробут, матеріальне благополуччя.
2. Сукупність матеріальних благ, статків, якими володіє людина чи група; багатство.
Словник Української Мови
Буква
1. Стан, коли людина, сім’я або група людей мають достатньо матеріальних коштів, майна для безбідного, достатнього життя; добробут, матеріальне благополуччя.
2. Сукупність матеріальних благ, статків, якими володіє людина чи група; багатство.
Приклад 1:
Заможність Чіпчина іноді розбуркувала заздрість Грицькову. Вернувшись од Чіпки, набідкавшись перед ним досхочу, Грицько заводив таку розмову з Христею: – Отак тепер зажив Чіпка!..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”