заможність

1. Стан, коли людина, сім’я або група людей мають достатньо матеріальних коштів, майна для безбідного, достатнього життя; добробут, матеріальне благополуччя.

2. Сукупність матеріальних благ, статків, якими володіє людина чи група; багатство.

Приклади вживання

Приклад 1:
Заможність Чіпчи­на іноді роз­бур­ку­ва­ла заздрість Грицько­ву. Вер­нув­шись од Чіпки, набідкав­шись пе­ред ним дос­хо­чу, Грицько за­во­див та­ку роз­мо­ву з Хрис­тею: – Отак те­пер за­жив Чіпка!..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |