Відсутність чітко визначеного формату, стандарту або структури; стан, коли щось не вкладається в загальноприйняті рамки, норми або шаблони.

У медіа та творчих професіях — характеристика продукту, проекту або діяльності, яка свідомо ігнорує традиційні жанрові, стильові або технічні обмеження, прагнучи до максимальної творчої свободи.

Переносно — поведінка або дії, що не відповідають усталеним соціальним чи професійним нормам, виходять за межі звичайного формату спілкування чи діяльності.

1. Відсутність або недостатність фінансових коштів, матеріальних ресурсів, резервів (фондів) для забезпечення нормальної діяльності підприємства, установи, галузі тощо.

2. У радянській плановій економіці — стан, коли підприємство або організація не має виділених централізовано державних коштів (фондів) на закупівлю сировини, обладнання, матеріалів для виконання плану.

Властивість художнього твору (літературного, кінематографічного, драматичного), яка полягає у відсутності чітко вираженої, послідовно розвиненої фабули, тобто основної сюжетної лінії, ланцюжка подій, що визначають розвиток дії.

Принцип або художній прийом у мистецтві, що ґрунтується на свідомій відмові від традиційної сюжетності, логічної причинно-наслідкової побудови твору, часто з метою зосередити увагу на настрої, внутрішніх переживаннях персонажів, символіці або філософському підтексті.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. Застаріла назва тварини, яка втратила вуха або має дуже малі, непомітні вуха (наприклад, про деякі породи собак або котів).

1. Стан глибокого смутку, відчаю або розпачу, коли людина не знаходить ні в чому втіхи або розради; повна відсутність утіхи.

2. Властивість, яка характеризує когось або щось як таке, що не дає або не може дати втіхи; безрадісність, невтішність.

1. У літературознавстві та фольклористиці — жіночий персонаж українських народних дум, легенд і переказів, що втілює образ матері, яка втратила сина (синів) і оповідає про своє незліченне горе; символ материнської скорботи та печалі.

2. У переносному значенні — жінка, яка зазнала великого горя, особливо пов’язаного з втратою дітей; втілення безмежної материнської туги та відчаю.

1. У літературознавстві — збірка творів або видання, що містить твори українського письменника, громадського діяча та вченого Івана Безуїта (справжнє прізвище — Іван Семенович Павловський), а також матеріали, присвячені його життю та творчості.

2. У бібліографії та книгознавстві — сукупність літературних, наукових або публіцистичних праць Івана Безуїта, що розглядається як цілісний корпус текстів, а також бібліографічні джерела, присвячені його спадщині.

Властивість або стан, за якого щось зберігається, здійснюється або функціонує без будь-яких втрат, збитків або зменшення кількості, якості чи ефективності.

У технічних та економічних контекстах — принцип або режим роботи системи, пристрою чи процесу, що характеризується повною відсутністю втрат енергії, ресурсів, інформації тощо.

Властивість за значенням прикметника “безустанний”; відсутність перерв, зупинок у діяльності, русі, розвитку подій тощо; невпинність, постійність.

Властивість або стан, за якого діяльність, поведінка чи процес відбуваються без чітко встановленого, постійного порядку (устави), системи або регламенту; безладдя, неорганізованість, хаотичність.

У політичному та державному контексті — стан, коли діяльність органів влади або управління здійснюється без дотримання конституційних норм та встановлених законом процедур; беззаконня, свавілля.