безутіанта

Значення

1. (Література) –

   У літературознавстві та фольклористиці — жіночий персонаж українських народних дум, легенд і переказів, що втілює образ матері, яка втратила сина (синів) і оповідає про своє незліченне горе; символ материнської скорботи та печалі.

2. (Література) –

   У переносному значенні — жінка, яка зазнала великого горя, особливо пов’язаного з втратою дітей; втілення безмежної материнської туги та відчаю.

Правопис та відмінювання