• бики

    1. Астрономічне позначення зоряного скупчення або туманності в сузір’ї Тельця (наприклад, “Крабоподібна туманність” має каталогове позначення M1 або NGC 1952 і знаходиться в “Биках”).

    2. Рідкісна застосувана форма множини від слова “бик” у значенні велика рогата худоба, самець корови, яка може вживатися в спеціалізованих текстах (наприклад, зоотехнічних) або в поетичній мові.

  • бик-гордень

    Бик-гордень — у народній творчості та фольклорі: символічне або міфологізоване зображення бика, що втілює силу, багатство та процвітання; часто виступає як охоронець домашньої худоби та оберіг господарства.

    Бик-гордень — у традиційній обрядовості (зокрема весільній): ритуальний хліб або випічка у формі бика, який символізує родючість, достаток і чоловічу силу; використовувався як обрядовий атрибут або подарунок.

    Бик-гордень — у переносному значенні: про могутню, уперту або гордовиту людину (зазвичай чоловіка), що відзначається фізичною силою або непокірним характером.

  • бик

    1. Самець корови, домашня тварина родини бикових, що використовується як робоча сила, для отримання м’яса та шкіри.

    2. Самець деяких видів парнокопитних тварин родини бикових (наприклад, зубр, бізон, тур).

    3. Розмовне позначення великої, міцної, потужної людини або предмета.

    4. Астрономічне позначення сузір’я та знака зодіаку Телець.

    5. Технічний термін для позначення опорної деталі, стійки, вертикальної балки в конструкціях (наприклад, кранів, верстатів).

    6. Фінансовий термін (від англ. “bull”): учасник біржі, який грає на підвищення цін, спекулянт, що купує акції в розрахунку на їх подальше дорожчання (у словосполученнях “бичачий ринок”, “бик на біржі”).

  • бизанчі

    Бизанчі — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі; входить до складу Білгород-Дністровської міської громади.

  • бидля

    1. (заст., діал.) Велика рогата худоба, бидло.

    2. (перен., зневажл.) Про людей, які поводяться грубо, примітивно або підкоряються, як тяглова сила.

  • бидло

    1. Збірна назва для худоби (великої рогатої худоби, коней, овець тощо), що використовується в господарстві; тваринний інвентар.

    2. Переносно, зневажливо про людей, які характеризуються примітивними інтересами, грубою поведінкою, відсутністю власної гідності або культури; натовп, чернь.

  • бидлина

    1. Рослина роду бидлини (Bidens) родини айстрових, переважно однорічна бур’янова трава з жовтими квітками та плодами-сім’янками, що мають зазубрені щетинки для прикріплення до одягу чи шерсті тварин; череда, чередик.

    2. Заст. або діал. Погана, непотрібна рослина; бур’ян.

  • бидзавка

    Бидзавка — власна назва, що позначає річку в Україні, ліву притоку Дністра, протікає територією Тернопільської області.

  • бивні

    1. Великі, вигнуті ікла, що виступають з рота у деяких ссавців (наприклад, у слона, моржа, мамонта), зазвичай використовуються як знаряддя захисту або нападу.

    2. Розмовне позначення довгих і вигнутих верхніх іклів у кабана.

    3. Переносно — про дуже довгі та випираючі вперед зуби у людини.

  • бивень

    1. Великий, розвинений ікло у деяких ссавців (слонів, моржів, нарвалів, викопних мамонтів тощо), що виступає з рота і зазвичай використовується для захисту або риття.

    2. У розмовній мові — про дуже великий, міцний зуб у людини.