• безготівково

    Спосіб здійснення розрахунків, оплати товарів або послуг без використання банкнот і монет, шляхом переказу коштів між банківськими рахунками за допомогою платіжних карток, електронних платіжних систем, банківських переказів тощо.

  • безготівковий

    1. Який здійснюється без участі готівкових грошей, без передачі банкнот і монет, за допомогою переказів коштів між рахунками в банківських установах.

    2. Який стосується розрахунків або операцій, що проводяться без використання готівки (наприклад, про безготівковий платіж, безготівковий обіг).

  • безгосподарно

    1. Нехтуючи господарськими потребами, без розумного ведення господарства; так, що свідчить про безгосподарність.

    2. Без належного нагляду, догляду або контролю; залишаючись без власника, господаря.

    3. Неощадно, марнотратно, без економії.

  • безгосподарний

    1. Який не має господаря, власника або наглядача; такий, що залишений без нагляду, без догляду.

    2. Позбавлений господарського розпорядку, організованості; недбалий, негосподарський.

    3. Який не веде господарства або не має власного господарства.

  • безгонорарний

    1. Такий, що не передбачає виплати гонорару; безоплатний, безвідплатний (про роботу, послугу тощо).

    2. (У субстантивованому значенні) Той, хто працює без винагороди, безоплатно.

  • безгомінно

    1. Дуже тихо, без жодного шуму, галасу чи гомону; у повній тиші.

    2. Переносно: дуже спокійно, без будь-якого зовнішнього прояву хвилювання, метушні чи суєти.

  • безгомінний

    1. Такий, що відбувається без гомону, галасу; тихий, безшумний.

    2. Позбавлений гомону, галасу; спокійний, затишний (про місце, середовище тощо).

  • безголосо

    1. Не видаючи звуку, не промовляючи ні слова; мовчки, тихо.

    2. Позбавлено виразності, сили, переконливості (про манеру говорити, співати, декламувати).

  • безголосно

    1. Не видаючи звуку, не промовляючи ні слова; мовчки, безмовно.

    2. Позбавлений голосу, не маючи можливості говорити або співати.

    3. Перен. Не виявляючи свого ставлення, не протестуючи; пасивно, покірно.

  • безголосний

    1. Який не має голосу, не може говорити або видавати звуків; німий.

    2. Позбавлений голосу, вокальних партій (про музичний твір, виконання тощо).

    3. У фонетиці: такий, що утворюється без участі голосу, лише за допомогою шуму (про приголосний звук); глухий.