безгомінно

1. Дуже тихо, без жодного шуму, галасу чи гомону; у повній тиші.

2. Переносно: дуже спокійно, без будь-якого зовнішнього прояву хвилювання, метушні чи суєти.

Приклади вживання

Приклад 1:
Всі вже боялися тієї страшної козацької зброї… А на вигоні знову було безгомінно. Навіть сірі гілки тополь, здавалося, стали іще рівніші, тонші й тихіші.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: прислівник () |