безголосний

1. Який не має голосу, не може говорити або видавати звуків; німий.

2. Позбавлений голосу, вокальних партій (про музичний твір, виконання тощо).

3. У фонетиці: такий, що утворюється без участі голосу, лише за допомогою шуму (про приголосний звук); глухий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |