1. Послідовник релігійного руху бехаїзму, що виник у XIX столітті в Персії на основі вчення Бахауллаха; віруючий, який сповідує релігію бехаїзм, засновану на ідеях єдності Бога, єдності релігій та єдності людства.

2. (у переносному значенні) Людина, яка дотримується або пропагує ідеї всесвітньої єдності, миру та релігійної терпимості, подібно до принципів бехаїзму.

1. (історичне) Короткий кольчужний або пластинчасто-кольчужний обладунок у вигляді безрукавки, що надягався поверх зброї для додаткового захисту грудей і спини; різновид кольчуги.

2. (переносне) Той, хто носить такий обладунок; воїн, озброєний бехтером.

Бехерівка — популярний чеський лікер на основі лікарських трав, вироблений за оригінальним рецептом фармацевта Йозефа Вітуса Бехера з Карлових Вар.

Бехерівка — торгова марка (Becherovka) та назва родини алкогольних напоїв (наприклад, Original Becherovka, Cordial Becherovka), що виробляються в Чехії.

Бехейнхоф — власна назва, що позначає історичну будівлю або комплекс у місті Амстердам (Нідерланди), відому як колишня резиденція та притулок для вдів моряків, зведена у XVII столітті; зараз є одним з найвідоміших музеїв міста.

Бехейнхоф — власна назва, що позначає закритий внутрішній двір (хейнхоф) у центрі Амстердама, де розташована однойменна історична будівля, а також англіканська церква та інші пам’ятки; є популярним туристичним об’єктом.

1. Релігійне вчення, що виникло в середині XIX століття в Персії на основі бабізму; проповідує єдність Бога, єдність релігій та єдність людства, духовне пошук істини, усунення расових, класових та релігійних упереджень.

2. Світова релігія, заснована Бахауллою, послідовники якої вірять у послідовне божественне одкровення через основоположників великих релігій та прагнуть до створення єдиної світової цивілізації.

1. Лікарський засіб рослинного походження на основі екстракту березового гриба (чаги), що застосовується як симптоматичний засіб при хронічних гастритах та виразковій хворобі.

2. (У розмовній мові) Загальна назва для препаратів із чаги, що використовуються в народній медицині як загальнозміцнювальний та протизапальний засіб.

Бефстроганов — страва російської кухні, що складається зі скибочок обсмаженої яловичини, тушкованих у сметанковому соусі, часто з додаванням цибулі, грибів та гірчиці.

Бефстроганов — технологія приготування м’яса (переважно яловичини), коли його нарізають невеликими смужками, швидко обсмажують на сильному вогні, а потім тушкують у густому соусі.

Бефруа (від фр. beffroi) — в архітектурі середньовічних міст Західної Європи, переважно у Франції та Бельгії, — окремо стоюча або прибудована до ратуші башта з дзвіницею, що символізувала міську свободу та самоуправління; міська дзвіниця, де зберігалися міські документи, знаходилася варта і з якої подавали сигнали тривоги або скликали громаду на віче.

1. Мінерал класу сульфатів, водний сульфат кальцію та магнію (CaMg(SO₄)₂·2H₂O), що утворює безбарвні або білі кристали; зустрічається в соляних родовищах.

2. Рідкісний мінерал, гідратований сульфат кальцію, магнію та калію (K₂Ca₂Mg(SO₄)₆·6H₂O), знайдений у фумарольних відкладеннях вулканів.

1. Страва української та російської кухні, що готується зі шматочків яловичини, обсмажених і потушених у сметанковому соусі, часто з додаванням цибулі, грибів, томатної пасти або гірчиці.

2. Спосіб нарізки м’яса (переважно яловичини) для приготування однойменної страви — невеликі смужки або кубики.