Бефруа (від фр. beffroi) — в архітектурі середньовічних міст Західної Європи, переважно у Франції та Бельгії, — окремо стоюча або прибудована до ратуші башта з дзвіницею, що символізувала міську свободу та самоуправління; міська дзвіниця, де зберігалися міські документи, знаходилася варта і з якої подавали сигнали тривоги або скликали громаду на віче.
Древослів
Словник Української Мови