бидло

1. Збірна назва для худоби (великої рогатої худоби, коней, овець тощо), що використовується в господарстві; тваринний інвентар.

2. Переносно, зневажливо про людей, які характеризуються примітивними інтересами, грубою поведінкою, відсутністю власної гідності або культури; натовп, чернь.

Приклади:

Приклад 1:
Вже час до лісу бидло виганяти. Бачиш, вже онде є трава помежи рястом.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Вже час до лiсу бидло виганяти. Бачиш, вже онде є трава помежи рястом. Та як же будемо сидiти тута? Таж люди кажуть – тут непевне мiсце… То як для кого.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Бидло ж я пасу, а помагає. Одчепися з такою помiччю! Сами ж казали, що як вона глядить корiв, то бiльше дають набiлу. Вже ж – вiдьомське кодло! Немає вiдома, чим вам годити! Як хату ставили, то не носила вона нам дерева? А хто садив города з вами, нивку засiвав? Так, як сей рiк, хiба коли родило? А ще он як умаїла квiтками попiдвiконню – любо подивитись? Потрiбнi тi квiтки!
— Українка Леся, “Лісова пісня”