бивень

1. Великий, розвинений ікло у деяких ссавців (слонів, моржів, нарвалів, викопних мамонтів тощо), що виступає з рота і зазвичай використовується для захисту або риття.

2. У розмовній мові — про дуже великий, міцний зуб у людини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |