бивень

[bɪʋɛnʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Великий, розвинений ікло у деяких ссавців (слонів, моржів, нарвалів, викопних мамонтів тощо), що виступає з рота і зазвичай використовується для захисту або риття.

  2. (Медицина) –

    У розмовній мові — про дуже великий, міцний зуб у людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бивень, р. бивня, д. бивневі, з. бивень, о. бивнем, м. бивневі, к. бивню

Більше записів