бивень [bɪʋɛnʲ] Іменник Буква:Б ЗначенняПравопис Значення (Зоологія) – Великий, розвинений ікло у деяких ссавців (слонів, моржів, нарвалів, викопних мамонтів тощо), що виступає з рота і зазвичай використовується для захисту або риття. (Медицина) – У розмовній мові — про дуже великий, міцний зуб у людини. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. бивень, р. бивня, д. бивневі, з. бивень, о. бивнем, м. бивневі, к. бивню ←бибка бивні→