безфабульність

[bɛzfɑbulʲnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Властивість художнього твору (літературного, кінематографічного, драматичного), яка полягає у відсутності чітко вираженої, послідовно розвиненої фабули, тобто основної сюжетної лінії, ланцюжка подій, що визначають розвиток дії.

  2. (Мистецтво) –

    Принцип або художній прийом у мистецтві, що ґрунтується на свідомій відмові від традиційної сюжетності, логічної причинно-наслідкової побудови твору, часто з метою зосередити увагу на настрої, внутрішніх переживаннях персонажів, символіці або філософському підтексті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безфабульність, р. безфабульності, д. безфабульності, з. безфабульність, о. безфабульністю, м. безфабульності, к. безфабульносте

Більше записів