Словник Української Мови
1. (географія, історичний термін) Назва давньогрецького міста-держави (полісу) на північному узбережжі Сицилії, заснованого в V ст. до н.е., що було колонією Мегар Гіблейських.
2. (сучасна географія) Місто в Італії на острові Сицилія, сучасний адміністративний центр однойменної провінції, розташований на місці давньогрецького поліса; сучасна італійська назва — Мілаццо.
1. Фінансова установа, що спеціалізується на організації взаємних розрахунків (клірингу) між учасниками ринку, зокрема банками, брокерськими компаніями чи торговими майданчиками, шляхом заліку взаємних вимог та зобов’язань з подальшим перерахуванням чистих позицій.
2. Центральний контрагент, юридична особа, яка виступає посередником у фінансових операціях, гарантуючи виконання зобов’язань між покупцем і продавцем, знижуючи таким чином ризик невиконання угоди (наприклад, на фондових чи товарних біржах).
1. Банківська установа, що спеціалізується на наданні клірингових послуг — організації безготівкових розрахунків між учасниками платіжної системи шляхом взаємного заліку (нетування) фінансових вимог і зобов’язань.
2. Центральний контрагент у фінансовій системі, який виступає гарантом виконання угод між іншими сторонами (наприклад, на фондовому чи валютному ринках), беручи на себе ризик невиконання зобов’язань однією зі сторін.
1. У спосіб, властивий динаміці (у 1-му значенні); з вираженою внутрішньою енергією, рухом, силою; живо, активно, напружено.
2. У спосіб, властивий динаміці (у 2-му значенні); з постійним рухом, розвитком, змінами; без застою, швидко і безперервно змінюючись.
3. У музиці: зі змінною силою звучання, з різними відтінками гучності.
1. Суб’єкт господарювання (юридична особа), який на підставі договору з учасником клірингу здійснює клірингові операції від його імені та за його рахунок.
2. У митній справі — уповноважена особа (юридична особа), яка за дорученням декларанта або іншої заінтересованої особи здійснює митне оформлення товарів та інші пов’язані з цим дії.
1. Який характеризується рухом, дією, розвитком; пов’язаний із динамікою, рухомим, мінливим станом чогось; протилежний статичному.
2. Насичений внутрішньою енергією, силою, рухом; який виражає активність, напруженість дії або розвитку.
3. У мистецтві: такий, що створює враження руху, живості, енергії (про твір мистецтва, композицію тощо).
4. У музиці: пов’язаний із силою звучання, гучністю; що стосується динаміки як розділу музичної теорії.
5. У техніці та фізиці: що стосується руху матеріальних тіл під дією сил; пов’язаний із динамікою як розділом механіки.
1. Банківська операція з безготівкового розрахунку між суб’єктами господарювання, яка здійснюється шляхом взаємного заліку платежів та поставок товарів (послуг) через спеціалізовані установи (клірингові центри).
2. Процес перевірки, узгодження та остаточного підтвердження умов фінансової угоди, особливо на біржах, що передує безпосередньому виконанню розрахунків між сторонами.
3. У міжнародній торгівлі — система розрахунків, заснована на взаємному заліку вимог і зобов’язань країн, що виникають у результаті збалансованого товарообміну.
1. Духовна особа християнської церкви, особливо в католицизмі та православ’ї; священнослужитель.
2. У широкому значенні — людина, яка посвятила себе служінню в релігійній громаді та носить духовний сан.
1. Який має велику руйнівну силу, потужний, вибуховий (у прямому значенні).
2. (Перен.) Насичений внутрішньою енергією, сильний, рішучий, стрімкий; такий, що викликає сильне враження.