Словник Української Мови
1. Такий, що стосується дефіциту; пов’язаний з браком, нестачею чогось.
2. Який є в обмеженій кількості, недостатній для задоволення потреб; такий, на який є підвишений попит при обмеженій пропозиції.
3. У радянській економіці: такий, що важко придбати через централізований розподіл і хронічну нестачу товарів.
Клара — жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Clara), що означає “світла”, “ясна”, “прославлена”.
Клара — поширена власна назва (ім’я) в українській ономастиці, а також складова частина пов’язаних з ним географічних назв, назв установ тощо (наприклад, місто Санта-Клара).
1. Бути визначеним, сформульованим у вигляді чіткого визначення (дефініції); отримувати точне логічне описання сутності предмета чи явища.
2. Виступати в ролі визначення, виконувати функцію дефініції щодо іншого поняття або терміна.
3. (У логіці та філософії) Бути предметом дефініції, піддаватися процедурі визначення через вказівку на рід та видову відмінність.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “клапоть”: невеликий шматочок тканини, паперу або іншого матеріалу.
2. Переносно: невелика, відокремлена частина чогось (наприклад, землі, лісу, часу).
3. У ботаніці: народна назва рослини з родини гвоздикових, яка має дрібні білі квітки (також відома як “зірчатка середня” або “мокриця”).
1. Властивий клаптику, що стосується клаптя; зроблений з клаптів, що складається з окремих клаптів.
2. Розрізнений, нецілісний, що складається з розрізнених, слабо пов’язаних між собою частин (перен.).
1. Давати точне визначення (дефініцію) поняттю, терміну або слову, чітко окреслюючи його зміст та обсяг.
2. У логіці: розкривати зміст поняття шляхом вказівки на його суттєві ознаки або через віднесення до ширшого роду з виділенням видових відмінностей.
1. Невеликий шматок тканини, шкіри, паперу тощо, зазвичай відірваний або відрізаний від чогось більшого; часто використовується для латання.
2. Переносно: окрема, невелика частина чогось цілісного (території, знань, спогадів тощо).
3. У ботаніці: окрема частина (сегмент) листка, пелюстки або іншого органу рослини, що має вигляд ніби відірваного шматка.
1. (у логіці) Який стосується дефініції (визначення) або служить для неї; визначальний.
2. (у лінгвістиці) Який виражає означення, характеристику предмета; визначальний (наприклад, про синтаксичну конструкцію).
1. Стосовний до клаптя (у 1-му значенні), властивий йому; призначений для клаптя.
2. Стосовний до клаптя (у 2-му значенні), властивий йому; такий, що складається з окремих клаптів, ділянок.
1. (у філософії, логіці) Який містить визначення, виражає визначення; визначальний. Наприклад: дефінітне судження.
2. (у лінгвістиці) Такий, що має ознаку визначеності; визначений. Наприклад: дефінітний артикль.