клара

Клара — жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Clara), що означає “світла”, “ясна”, “прославлена”.

Клара — поширена власна назва (ім’я) в українській ономастиці, а також складова частина пов’язаних з ним географічних назв, назв установ тощо (наприклад, місто Санта-Клара).

Приклади вживання слова:

клара

Приклад 1:
Я прийшла на хвилинку спитати: чи Білий Медвідь виїжджає, бо тоді ательє хоче взяти Клара. Але я бачу… (З посмішкою повертається йти.)
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”