Значення
-
Той, хто погоняє (коней, воли тощо) під час їзди або роботи; візник, чоловік, що керує запряженими тваринами.
-
Робітник, який спішує, підганяє тяглових тварин на лісосіці, сплаві річки тощо.
-
Заст. Той, хто переслідує когось, женеться слідом; переслідувач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. погонич, р. погонича, д. погоничеві, з. погонича, о. погоничем, м. погоничеві, к. погоничу