клаптичок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “клапоть”: невеликий шматочок тканини, паперу або іншого матеріалу.

2. Переносно: невелика, відокремлена частина чогось (наприклад, землі, лісу, часу).

3. У ботаніці: народна назва рослини з родини гвоздикових, яка має дрібні білі квітки (також відома як “зірчатка середня” або “мокриця”).

Приклади вживання слова:

клаптичок

Приклад 1:
Він дістав свою записну книжку, понишпорив у ній та й подав професорові клаптичок паперу з нашкрябаним віршем: Ти спиш чи дрімаєш?.. Заплющені очі… Сиджу коло ліжка… Годинник стукоче… Беру твою руку, ласкаю її, І тихо голублю я пальці твої.
— Тютюнник Григорій, “Вир”