кліринг

[klirɪnɦ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Банківська операція з безготівкового розрахунку між суб’єктами господарювання, яка здійснюється шляхом взаємного заліку платежів та поставок товарів (послуг) через спеціалізовані установи (клірингові центри).

  2. Процес перевірки, узгодження та остаточного підтвердження умов фінансової угоди, особливо на біржах, що передує безпосередньому виконанню розрахунків між сторонами.

  3. У міжнародній торгівлі — система розрахунків, заснована на взаємному заліку вимог і зобов’язань країн, що виникають у результаті збалансованого товарообміну.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кліринг, р. клірингу, д. клірингові, з. кліринг, о. клірингом, м. клірингові, к. клірингу

Більше записів