1. Який має велику руйнівну силу, потужний, вибуховий (у прямому значенні).
2. (Перен.) Насичений внутрішньою енергією, сильний, рішучий, стрімкий; такий, що викликає сильне враження.
динамітний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він висловлює свої почуття Муславському і той співчуває йому й заражається його настроєм, як динамітний льох, що детонує на близький вибух. Вони обидва обурені.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |