Словник Української Мови
1. Рослина з гострими шипами або колючками, зокрема будь-яка з видів роду будяк, татарник та інших подібних.
2. Зменшливо-пестлива форма до слова “колючка” у значенні невеликий гострий шип, голка (наприклад, у кактуса, шипшини).
3. Розмовна назва колючого дроту.
1. Такий, що дозволений, на який є офіційний дозвіл, санкція, права; легальний, санкціонований.
2. Припустимий, допустимий згідно з певними правилами, нормами або умовами.
1. Такий, що має гострі кінці або виступи, здатні уколоти, вп’ястися (про предмети, рослини тощо).
2. Такий, що викликає відчуття подразнення або поколювання на шкірі, слизових оболонках (про тканини, рослини, харчові продукти).
3. Переносно: різкий, образливий, прикрий на слух (про слова, мову, тон).
4. Переносно: такий, що викликає неприємне, болюче відчуття (про погляд, посмішку тощо).
1. Такий, що дозволено, на який є дозвіл; санкціонований, допустимий, легальний.
2. У поєднанні з інфінітивом: такий, що має право, можливість щось робити; уповноважений.
1. Прислівник до прикметника “колючий”, що означає: таким чином, який може колоти, уражати гострими кінцями або краями; гостро, ущипливо.
2. Переносно: різко, образливо, уїдливо (про слова, мову, тон).
1. Таке, що має гострі виступи, шипи або голки, здатні впиватися, уколювати (про рослини, предмети тощо).
2. Таке, що викликає відчуття подразнення або поколювання на шкірі, слизових оболонках (про тканини, рослини тощо).
3. Переносно: різке, образливе, прикме, що зачіпає, ранить почуття.
1. Доводити до певного стану, рівня або межі; завершувати щось, доводячи до кінця.
2. У техніці, будівництві: доводити будівлю, споруду або її частину до стану готовності, завершувати зведення.
3. Застаріле: приводити когось або щось до певного місця; допроваджувати.
1. (діал.) Назва рослини з родини айстрових, що має колючі листки та суцвіття; татарник, будяк.
2. (діал.) Збірна назва для різних колючих рослин, зокрема будяків, чортополоху, татарника.
3. (перен., розм.) Про колючу, неприємну в спілкуванні людину.
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Черкаської області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Черкаській області на берегах однойменної річки.
1. Криком, голосом змусити когось відгукнутися, почути себе або прийти.
2. Довгими, наполегливими спробами отримати відповідь, викликати когось по телефону або іншим засобом зв’язку.
3. Перен. Домогтися чогось, досягти мети після тривалих зусиль.