Словник Української Мови
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Зеленської сільської територіальної громади.
2. (У множині, зазвичай з великої літери) Назва історичної місцевості або урочища, пов’язаної з цим населеним пунктом.
1. Одиниця міри об’єму сипких тіл, що дорівнює приблизно 3,28 літра (1/8 четверика), яка використовувалася в Україні до введення метричної системи.
2. Дерев’яна або металева посудина (мірка) такого об’єму, призначена для відмірювання зерна, борошна та інших сипких продуктів.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Електродерматометрія — метод вимірювання електричного опору шкіри, що використовується в психофізіології для оцінки вегетативних реакцій організму, зокрема емоційного збудження та стресових станів, шляхом реєстрації кожно-гальванічного рефлексу.
1. Дія за значенням дієслова “виступати”; публічне висловлювання своїх думок, промова перед аудиторією з певною метою.
2. Публічна лекція, доповідь, промова або звернення до слухачів.
3. Участь у концерті, змаганнях, огляді тощо; виконання перед глядачами або суддями.
4. Рідко вживане: випинання, випуклість на поверхні чогось; частина, що виступає.
1. (розм.) Прислівник, що означає досить гарно, непогано, задовільно; часто вживається з відтінком певної м’якості, схвалення або іронії.
2. (діал.) Прислівник, що вказує на помірну, але достатню міру якості; непогано, пристойно, ладно.
Електродерматометр — медичний прилад для вимірювання електричного опору шкіри, що використовується для оцінки функціонального стану нервової системи, зокрема в психофізіологічних дослідженнях та детекції прихованої інформації.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова “виступати”; виступ, вихід на сцену або публічне виголошення.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
2. (рідко, заст.) Той, хто виступає, промовляє публічно; оратор, промовець.
1. (діал., зах.-укр.) Дуже гарний, вродливий, привабливий; зменш.-пестл. форма до прикметника “гарний”.
2. (перен., рідк.) Про щось дуже добре, приємне, досконале у своєму роді.