гарнець [ɦɑrnɛt͡sʲ] Іменник Буква:Г ЗначенняПравопис Значення (Історія) – Одиниця міри об’єму сипких тіл, що дорівнює приблизно 3,28 літра (1/8 четверика), яка використовувалася в Україні до введення метричної системи. (Техніка) – Дерев’яна або металева посудина (мірка) такого об’єму, призначена для відмірювання зерна, борошна та інших сипких продуктів. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. гарнець, р. гарнця, д. гарнцеві, з. гарнець, о. гарнцем, м. гарнцеві, к. гарнцю ←виступцем виступці→