гарнець

[ɦɑrnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Одиниця міри об’єму сипких тіл, що дорівнює приблизно 3,28 літра (1/8 четверика), яка використовувалася в Україні до введення метричної системи.

  2. (Техніка) –

    Дерев’яна або металева посудина (мірка) такого об’єму, призначена для відмірювання зерна, борошна та інших сипких продуктів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гарнець, р. гарнця, д. гарнцеві, з. гарнець, о. гарнцем, м. гарнцеві, к. гарнцю

Більше записів