дозволений

1. Такий, що дозволено, на який є дозвіл; санкціонований, допустимий, легальний.

2. У поєднанні з інфінітивом: такий, що має право, можливість щось робити; уповноважений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик (True) |