дозволений
[dozʋolɛnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Такий, що дозволено, на який є дозвіл; санкціонований, допустимий, легальний.
-
У поєднанні з інфінітивом: такий, що має право, можливість щось робити; уповноважений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дозволений, р. дозволеного, д. дозволеному, з. дозволеного, о. дозволеним, м. дозволенім