1. Такий, що дозволено, на який є дозвіл; санкціонований, допустимий, легальний.
2. У поєднанні з інфінітивом: такий, що має право, можливість щось робити; уповноважений.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що дозволено, на який є дозвіл; санкціонований, допустимий, легальний.
2. У поєднанні з інфінітивом: такий, що має право, можливість щось робити; уповноважений.
Відсутні