Значення
-
Глибока повага, шанобливе ставлення до когось або чогось, що виражається в словах, вчинках або ритуалах; обожнювання, шанування.
-
У релігійному контексті — форма релігійного поклоніння, вшанування святих, ікон або реліквій, що є виявом благоговіння та віри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. почитування, р. почитування, д. почитуванню, з. почитування, о. почитуванням, м. почитуванні, к. почитування