поклоніння

[pokloninnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Релігійний обряд, ритуал або дія, що виражають благоговіння, шану та підпорядкування божеству, ідолу або іншому об’єкту віри; форма релігійного культу.

  2. Глибока повага, благоговійне шанування когось або чогось, що супроводжується відданістю та визнанням вищості об’єкта (наприклад, поклоніння герою, генію, митцю).

  3. Заст. Дія за значенням дієслова “поклонитися” — низький уклін, поклін як жест вітання, поваги або прощання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поклоніння, р. поклоніння, д. поклонінню, з. поклоніння, о. поклонінням, м. поклонінні, к. поклоніння

Більше записів