підпорядкування

[pidporjɑdkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова підпорядкувати; стан за значенням дієслова підпорядкуватися; перебування в залежності від кого-, чого-небудь, під чиєюсь владою, контролем або керівництвом.

  2. Відношення між елементами мови, при якому один елемент (підпорядкований) залежить від іншого (підпорядковуючого) і підпорядковується йому граматично та за змістом.

  3. У військовій справі — принцип організації військ, за яким частина або з’єднання входять до складу вищого формування і підкоряються його командиру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підпорядкування, р. підпорядкування, д. підпорядкуванню, з. підпорядкування, о. підпорядкуванням, м. підпорядкуванні, к. підпорядкування

Більше записів