підпорядкувати

1. Зробити когось або щось залежним від своєї волі, влади, впливу; поставити в підлегле, залежне становище.

2. Змусити щось діяти або розвиватися відповідно до певних вимог, правил або цілей; пристосувати для досягнення певного результату.

3. У граматиці — з’єднати підрядне речення з головним або підрядне слово з головним за допомогою підрядного зв’язку.

Приклади вживання

Приклад 1:
А проте почував у собі доплив сили від потайної думки, що зміг втиснутись у її задушне життя, здолав збурити його й собі підпорядкувати. Він з’явив­ся, і все змінилось — це було йому найважливіше.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: дієслово () |