Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що знаходиться у службовому, адміністративному або іншому залежному становищі від когось, підпорядкований комусь.
2. Розташований нижче за якусь територію або об’єкт (заст., спец.).
3. Другорядний, менш важливий, підпорядкований головному (переносне значення).
Приклад 1:
Староста управляв камерою, але тюремній адміністрації був абсолютно не підлеглий, а тим більше ніякій секретній частині, бо його не тюремна адміністрація призначала, а вибирала камера для себе, щоб не задушитись в хаосі. Він тримав порядок — призначав щодня чергових камери, по два на кожну половину, в обов’язки яких входило — мити підлогу вранці, замітати ввечері, розносити хліб по рядах, миски, тягати банячки з юшкою та «баландою», роздавати ту юшку та «баланду», носити діжку (яку, до речі, тягли всі чотири чергових заразом, та ще й кликали когось з силанів на допомогу), мити миски тощо.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”