1. Змусити когось визнати свою владу, підпорядкувати собі, приборкати.
2. Примусити щось служити своїм цілям, оволодіти чимось, освоїти.
3. Перен. Викликати в комусь сильне почуття, захопити, зворушити (про почуття, враження тощо).
підкорити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він не зміг підкорити Урарту, проте відновив ассирійську перевагу на півночі Передньої Азії. Якраз тоді до нього звернувся за військовою підтримкою проти царів Ізраїлю та Дамаска цар Іудеї Ахаз.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: дієслово () |