колючий
[koljut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Такий, що має гострі кінці або виступи, здатні уколоти, вп’ястися (про предмети, рослини тощо).
-
Такий, що викликає відчуття подразнення або поколювання на шкірі, слизових оболонках (про тканини, рослини, харчові продукти).
-
Переносно: різкий, образливий, прикрий на слух (про слова, мову, тон).
-
Переносно: такий, що викликає неприємне, болюче відчуття (про погляд, посмішку тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колючий, р. колючого, д. колючому, з. колючого, о. колючим, м. колючім