дозволенний

1. Такий, що дозволений, на який є офіційний дозвіл, санкція, права; легальний, санкціонований.

2. Припустимий, допустимий згідно з певними правилами, нормами або умовами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |