Значення
-
Рослина з гострими шипами або колючками, зокрема будь-яка з видів роду будяк, татарник та інших подібних.
-
Зменшливо-пестлива форма до слова “колючка” у значенні невеликий гострий шип, голка (наприклад, у кактуса, шипшини).
-
Розмовна назва колючого дроту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колючка, р. колючки, д. колючці, з. колючку, о. колючкою, м. колючці, к. колючко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘колючка’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі словом ‘колоти’. Воно означає гострий шип або голку, що є на рослинах чи тваринах. Назва риби ‘колюшка’ (або ‘колючка’) зумовлена наявністю гострих кісткових пластинок на її тілі, які нагадують колючки. Це слово є зменшувальною формою від ‘колюка’, утвореною за допомогою суфікса ‘-к-‘.