Словник Української Мови
Буква
1. Зупинитися, припинитися, перестати діяти (про явища, процеси, дії).
2. Заспокоїтися, знайти душевний спокій; відчути полегшення.
3. Застаріле та поетичне: померти, відійти у вічність; знайти вічний спокій.
4. Застаріле: відпочити, знайти притулок, зупинитися для відпочинку.
Приклад 1:
И мы всѣ от земна края Да почити полещем до твоего рая.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Если же кто не вернется домой, не заглянет в сердце свое и не убіет проклятыя оныя души, правдивее сказать, полка бесовскаго, тогда сердце отдается сим бурным вѣтрам, как лоточка, и исполняется: «Взволнуются и почити не возмогут…»; «Втайне восплачется душа ваша»; «О горе им, яко в путь Каинов поидоша». И не дивно, яко, не убив злых, убили невинную душу, по пословице: Daemon in daemona non suadet, lupus lupinam non est2.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”