1. Прислівник до прикметника “колючий”, що означає: таким чином, який може колоти, уражати гострими кінцями або краями; гостро, ущипливо.
2. Переносно: різко, образливо, уїдливо (про слова, мову, тон).
колючи
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я любив дивитися, як Марко і його напарник сукають дратву, як блискавично і точно вони, колючи шилом тугу і темно-жовту підошву, забивають в неї дерев’яні гвіздки, як із різного з’являлося, народжувалося в їх чарівних руках єдине і гармонійно-ціле. Раз вони шили ловкі жіночі туфлі і заспорили, хто кого пережене, у кого кращі вийдуть туфлі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прислівник () |