потурання

[poturɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “потурати“; попустительство, потакання комусь або чомусь, згода на щось шляхом бездіяльності або пасивної поведінки.

  2. (у політичному, суспільному контексті) Принизливе, рабське улещування, підлабузництво перед кимось із корисливих мотивів або зі страху; конформізм, угодництво.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потурання, р. потурання, д. потуранню, з. потурання, о. потуранням, м. потуранні, к. потурання

Більше записів