потакання

[potɑkɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «потакати»; задоволення чиїхось бажань, примх, часто недоречних або шкідливих, без належного контролю або спротиву.

  2. переносному значенні) Схильність, потурання негативним явищам, звичаям, порокам тощо без спроби їх зупинити чи виправити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потакання, р. потакання, д. потаканню, з. потакання, о. потаканням, м. потаканні, к. потакання

Більше записів