колюче

[koljut͡ʃɛ] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. Таке, що має гострі виступи, шипи або голки, здатні впиватися, уколювати (про рослини, предмети тощо).

  2. Таке, що викликає відчуття подразнення або поколювання на шкірі, слизових оболонках (про тканини, рослини тощо).

  3. Переносно: різке, образливе, прикме, що зачіпає, ранить почуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колюче, р. колючого, д. колючому, з. колюче, о. колючим, м. колючім

Більше записів