колюче

1. Таке, що має гострі виступи, шипи або голки, здатні впиватися, уколювати (про рослини, предмети тощо).

2. Таке, що викликає відчуття подразнення або поколювання на шкірі, слизових оболонках (про тканини, рослини тощо).

3. Переносно: різке, образливе, прикме, що зачіпає, ранить почуття.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ледь усміхнений, дещо іронічний, проте лагідний, у неприродно відстовбурче­ ному навсібіч фраці, Стас колюче просвердлює нас крізь монокль своїм лівим оком. Праве око дивиться тепло і доброзичливо, струменіє любов’ю.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикметник () |