• колірно-світловий

    1. Пов’язаний з взаємодією кольору та світла, що стосується їх спільних властивостей або впливу.

    2. У фаховій термінології (наприклад, у мистецтві, дизайні, сценографії) — такий, що характеризує візуальне середовище, створене за допомогою поєднання кольорових пігментів (або фарб) та світлових променів.

  • доквашуватися

    1. Доводити процес квашення до кінця, завершувати квашення продукту.

    2. (переносно) Доводити до логічного завершення якусь тривалу, часто нудну справу або процес.

  • колірний

    1. Який має інтенсивний, насичений колір; барвистий, яскравий.

    2. Призначений для фарбування, забарвлення або пов’язаний із кольорами (про матеріали, речовини тощо).

    3. У складі термінів: такий, що характеризується певним кольором або відноситься до кольору як фізичної характеристики (наприклад, колірна температура, колірний тон).

  • колір

    1. Властивість світла, що викликає у людини певне зорове відчуття, яке залежить від спектрального складу відбитого або випроміненого об’єктом видимого випромінювання; окремий вид, різновид такого відчуття (наприклад, червоний, синій).

    2. Забарвлення, колірна гама чого-небудь; характерний відтінок, тон обличчя, шкіри.

    3. Фарба, барвник або суміш для фарбування, забарвлення чого-небудь.

    4. Різновид, рід, категорія, особливість (наприклад, соціальна, політична).

    5. У картярській грі — одна з чотирьох мастей (черви, бубни, піки, трефи).

  • доквашувати

    1. Доводити процес квашення до кінця, завершувати квашення продукту.

    2. Додавати закваску до чогось для посилення або завершення процесу киснення.

  • доквашений

    1. (про продукти харчування) такий, що зазнав додаткового квашення після початкового процесу; доведений до готовності тривалим квашенням.

    2. (переносно, розмовне) про людину: такий, що набув певних рис характеру або досвіду в результаті тривалого перебування в якомусь середовищі або зайняття чимось; витриманий, загартований.

  • колінчитися

    1. (розм.) Сидіти на колінах, стояти на колінах; перебувати в положенні на колінах.

    2. (перен., розм.) Улесливо благати, покірно просити, зазвичай знаходячись перед кимось на колінах.

  • колінчити

    1. (діал.) Згинати, складати, згортати щось у кільце або колінцями (наприклад, мотузку, шланг).

    2. (перен., розм.) Ходити, пересуватися з труднощами, на згинаючихся, слабих ногах; шкандибати.

  • докваситися

    Дійти до певного стану внаслідок квашення (про продукти харчування).

    Довести щось до кінця, завершити якусь справу, часто з відтінком значення докопатися до суті, з’ясувати щось в результаті тривалих зусиль або обговорень (переносне значення, розмовне).

  • колінчатий

    1. Який має коліна, згини або вигини; зігнутий під кутом, зламаний.

    2. (У техніці) Про вал або вісь: що має один або кілька колін, з’єднаних під кутом для перетворення обертального руху в зворотно-поступальний або навпаки (наприклад, колінчатий вал).