колір

Буква:К

Значення

Властивість світла, що викликає у людини певне зорове відчуття, яке залежить від спектрального складу відбитого або випроміненого об’єктом видимого випромінювання; окремий вид, різновид такого відчуття (наприклад, червоний, синій).
Забарвлення, колірна гама чого-небудь; характерний відтінок, тон обличчя, шкіри.
Фарба, барвник або суміш для фарбування, забарвлення чого-небудь.
Різновид, рід, категорія, особливість (наприклад, соціальна, політична).
У картярській грі — одна з чотирьох мастей (черви, бубни, піки, трефи).

Граматичні форми:

н. колір, р. кольору, д. кольорові, з. колір, о. кольором, м. кольорі, к. кольоре