Словник Української Мови
Буква
1. Колір, барва, особливо шерсті тварин (коней, собак тощо).
2. Одна з чотирьох символічних категорій (знаків) у гральних колодах карт (піки, чирви, бубни, трефи).
3. Рід, сорт, якість чогось; також про людину — тип, вдача, характер.
4. Заст. Фарба, барвник.
Приклад 1:
Одні вбирав до церкви, а решту складав рядочком проти сонця, аби масть зайшла»). М а т р і я н — матеріал.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Що таки цилюрик лiчив, а то вiн i нiмця привозив; i той i масть до боку прикладав, i чого то вже не робив!.. так нема легше та й нема!
— Самчук Улас, “Марія”