забарвлення

[zɑbɑrʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

Властивість предметів відбивати або пропускати світло певних довжин хвиль, що сприймається зором як колір; колірна гама чогось.
Переносно: особливість, відтінок, характерна ознака чого-небудь (думок, почуттів, явищ тощо), що надає певну специфіку.
Процес нанесення фарби, фарбування; результат такої дії — пофарбована поверхня.
Біол. Сукупність кольорових ознак (пігментів, структур) тварин, рослин, мікроорганізмів, що визначають їхній зовнішній вигляд.

Граматичні форми:

н. забарвлення, р. забарвлення, д. забарвленню, з. забарвлення, о. забарвленням, м. забарвленні, к. забарвлення