Значення
-
Сукупність кольорів, їх поєднання, що характеризують якусь картину, місцевість, предмет тощо; загальна тональність кольорової гами.
-
Своєрідність, особливість, характерні риси (побуту, мови, мистецтва тощо) певної місцевості, епохи, соціального середовища.
-
У музиці: характерне звучання, темброва забарвленість, що надає творам певної національної школи, композитора або інструменту своєрідності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колорит, р. колориту, д. колоритові, з. колорит, о. колоритом, м. колориті, к. колорите