колінчатий

1. Який має коліна, згини або вигини; зігнутий під кутом, зламаний.

2. (У техніці) Про вал або вісь: що має один або кілька колін, з’єднаних під кутом для перетворення обертального руху в зворотно-поступальний або навпаки (наприклад, колінчатий вал).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |