колінчатий
[kolint͡ʃɑtɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який має коліна, згини або вигини; зігнутий під кутом, зламаний.
-
(У техніці) Про вал або вісь: що має один або кілька колін, з’єднаних під кутом для перетворення обертального руху в зворотно-поступальний або навпаки (наприклад, колінчатий вал).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колінчатий, р. колінчатого, д. колінчатому, з. колінчатого, о. колінчатим, м. колінчатім